ЗМІСТ

 

І. Вступ -------------------------------------------------------------------------с. 3-4

 

ІІ. Інформаційна довідка----------------------------------------------------с. 5-6

 

ІІІ. Кадрове забезпечення---------------------------------------------------с. 7

 

ІV. Нормативно-правове забезпечення освітнього процесу---------с. 7-11

 

V. Освітня програма---------------------------------------------------------с. 12-26

 

     1. Методична проблема та завдання на 2020-2021н.р.------------с. 12-13

 

     2. Загальний обсяг навантаження та очікувані результати навчання

         здобувачів освіти------------------------------------------------------с. 13-14

 

     3. Опис Моделі випускника закладу дошкільної освіти---------с. 15-17

 

     4. Особливості організації освітнього процесу--------------------с. 17-20

 

     5. Програмно-методичне забезпечення освітнього процесу----с. 21

 

     6. Моніторинг якості освіти-------------------------------------------с. 22-24

 

     7. Очікувані результати навчання здобувачів освіти------------с. 25-26

 

                                                          

                                                           Вступ

 

    Дошкільна освіта є самостійною системою, обов’язковою складовою  освіти в Україні, яка гармонійно поєднує сімейне та суспільне виховання. Найпершим суспільним середовищем для дитини стає заклад дошкільної освіти, метою якого є забезпечення гармонійного розвитку особистості дитини, її фізичного і психічного здоров’я, виховання ціннісного ставлення до природного й соціального довкілля, до самої себе, формування механізмів соціальної адаптації та творчого втілення в умовах життя в товаристві незнайомих дітей і дорослих. Дошкільна освіта як перша  самоцінна ланка має гнучко реагувати на сучасні соціокультурні запити, збагачувати знання дитини необхідною якісною інформацією, допомагати їй реалізувати свій природний потенціал, орієнтуватися на загальнолюдські й національні цінності.

Освітня програма закладу дошкільної освіти розроблена на виконання Законів України «Про освіту» (від 05.09.2017р. №2145-VIII, набрав чинності 28.09.2017р.); «Про дошкільну освіту» (від 11.07.2001р. №2628-III зі змінами від 05.09.2017р. №522); Базового компонента дошкільної освіти (нова редакція), схваленого рішенням Колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 04 травня 2012 року, протокол №5/2-2, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про затвердження Базового компонента дошкільної освіти (нова редакція)»  від 22 травня 2012 року №615 , листа Міністерства освіти і науки України № 1/9-750 від 09.12.2019 «Щодо освітніх програм у закладі дошкільної освіти», Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів(затверджено наказом Міністерства охорони  здоров’я України від 24.03.2016р. № 234), Гранично допустимого навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності            (затверджено наказом МОН України  від 24.03.3015р. № 446, інших нормативно-правових актів.

Освітня програма – це єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом дошкільної освіти для досягненнями результатів навчання (набуття компетентностей, визначених Базовим компонентом дошкільної освіти).

      Освітня програма закладу дошкільної освіти  визначає:

• загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти;
• перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, логічна послідовність їх вивчення;
• рекомендовані форми організації освітнього процесу;
•  опис та  інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
• освітні компоненти.

 

Освітня програма розроблена на основі Базового компонента дошкільної освіти та Освітньої програми для дітей від 2 до 7 років «Дитина» (наук. кер. В. О. Огнев’юк та інших). У Освітній програмі структуризовано інваріантну та варіативну складову. Освітня програма закладу дошкільної освіти відповідає принципу розвивальної освіти, метою якої є розвиток дитини, поєднує принципи наукової обґрунтованості і практичного застосування; відповідає критеріям повноти, необхідності і достатності; забезпечує єдність навчальних, виховних цілей і завдань освітнього процесу дітей дошкільного віку. Будується з урахуванням принципу інгерації освітніх галузей, у відповідності з віковими можливостями та особливостями дітей, допускає варіювання освітнього процесу в залежності від регіональних особливостей; забезпечує індивідуалізацію дошкільної освіти (у тому числі обдарованих дітей); передбачає залучення дітей до соціокультурних норм, сімейних суспільних, державних традицій.

        Мета і завдання Освітньої програми:

• турбота про здоров’я, емоційне благополуччя та своєчасний всебічний розвиток  кожної дитини;

• створення в групах атмосфери гуманного та доброзичливого ставлення до всіх вихованців, що дозволяє ростити  їх товариськими, добрими, допитливими, ініціативними особистостями, які  прагнуть до самостійності і творчості;

• максимальне використання різноманітних видів дитячої діяльності, їх інтеграція в цілях підвищення ефективності освітнього процесу;

• творча організація (креативність) освітнього процесу;

• варіативність використання навчального матеріалу, дозволяє розвивати творчість у відповідності з інтересами і здібностями кожної дитини;

• шанобливе ставлення до результатів дитячої творчості;

• єдність підходів до виховання дітей в умовах дошкільного навчального закладу і сім’ї;

• забезпечення наступності дошкільної та початкової школи, що виключає розумові та фізичні перевантаження у змісті освіти дітей дошкільного віку, забезпечує відсутність тиску предметного навчання;

• організація психолого-педагогічної підтримки вихованців у відповідності з їх віковими та індивідуальними особливостями і схильностями, розвиток здібностей і творчого потенціалу кожної дитини як суб’єкта відносин з самим собою, іншими дітьми, дорослими та світом;

• забезпечення психолого-педагогічної підтримки сім’ї та підвищення компетентності батьків у питаннях розвитку  освіти, охорони і зміцнення здоров’я дітей;

 • підвищення професійної майстерності педагогів дошкільної освіти.

Навчальний рік у закладі починається 1 вересня і закінчується 31 травня наступного року, літній оздоровчий період – з 1 червня по 31 серпня. Загальна тривалість канікул, під час яких заняття з вихованцями не проводяться, складає 115 днів:

літні – 90 календарних днів з 1 червня по 31 серпня,

осінні – 5 календарних днів з 26 жовтня по 30 жовтня,

зимові – 10 календарних днів з 1 січня по 10 січня,

весняні – 10 календарних днів з 1 квітня по 10 квітня.

У період канікул з дітьми проводиться фізкультурно-оздоровча і художньо-продуктивна діяльність.

 

    

                                       ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА

 

Повна назва дошкільного закладу  (за Статутом)	Заклад дошкільної освіти ( ясла-садок) № 12 «Веселка» Соледарської міської ради Донецької області
Ідентифікаційний код дитячого  дошкільного закладу	36092075
Юридична адреса закладу	84529 Донецька область, Бахмутський район, с. Федорівка, вул. Зарічна, 54
Номер телефону	0958548690
Електронна адреса	fodorovka_shkola@ukr.net
Адреса сайту	https://dnz-znz-fedorivka-ua.webnode.com.ua/
Рік заснування	1987р.
Засновник ЗДО	Соледарська міська рада
Тип будівлі, площа території	Типова, двоповерхова. Площа будівлі- 800кв.м Площа території- 1га.
Статус, реєстраційний номер Статуту	Комунальна організація ( установа, заклад). Чинний Статут затверджений рішенням сесії Соледарської міської ради від 30.05.2019р. № 7/40-977
Адміністрація	Директор: Яковенко Ірина Валеріївна, Старша медична сестра: Фатова Світлана Миколаївна; Завідувач господарства: Чуванова Олена Валентинівна
Проектна потужність	40 місць
Мережа груп	Група раннього віку «Веселка» ( 15 дітей) Група предшкільного віку «Пізнайко» ( 17 дітей)
Режим роботи ЗДО Кадрова характеристика (кількісний та  якісний склад)	П’ятиденний, з 7.30 по 16.30 адміністративно – управлінський – 3 особи, педагогічний, технічний персонал: Педагогічні кадри – 4, з них: -вихователь – 4 особи. Обслуговуючий персонал – 10 осіб Якісний склад педагогічних кадрів: Освітній рівень:   25 %  вища освіта, 75% - неповна вища
Майно та фінансове забезпечення	Заклад дошкільної освіти фінансується за рахунок місцевого бюджету, за рахунок добровільних пожертвувань і цільових внесків фізичних і юридичних осіб

 

Місія закладу дошкільної освіти – догляд, розвиток, виховання і навчання дітей раннього та предшкільного віку. 

Догляд – створення умов для охорони життя та здоров’я дітей, дотримання режиму, здійснення санітарно – гігієнічного та оздоровчого процесів, організація харчування, побуту.

Розвиток – умови для формування особистості дитини відповідно до задатків, нахилів, індивідуальних психічних та фізичних особливостей, культурних потреб.

Виховання – забезпечення умов для формування у дітей загальнолюдських ідеалів, національно – культурних цінностей, позитивне ставлення до навколишнього світу, людей, життя, до себе.

              Навчання –  створення умов для спеціально організованих    педагогічних форм роботи з дітьми, різних видів їхньої самостійної діяльності  щодо інтелектуального та особистісного розвитку.

Мета і завдання дошкільного закладу  створення розвивального життєвого   простору, найсприятливішого для гармонійного і різнобічного розвитку, системного виховання і навчання дітей,  зміцнення та розвиток матеріально-технічної та навчально-методичної бази; забезпечення економічних і соціальних гарантій для професійної самореалізації педагогічних працівників                                            

Кадрове забезпечення

Показником правильної кадрової політики є стабільність кадрового складу.

№ з\п	Прізвище, Імя, по батькові	Посада	Наван таження	Розряд	Освіта	Стаж роботи
1.	Яковенко Ірина Валеріївна	директор	1ст.	14т.р.	вища	27 р.
2.	Гулець Тетяна Олексіївна	Вихователь групи дошкільного віку	1ст.	11т.р	неповна вища	27 р.
		музичний керівник	0,5 ст.	10 т.р.
3.	Кравченко Василина Василівна	Вихователь групи ясельного віку	1ст.	11т.р.	неповна вища	17р. 6м.
		інструктор з фізкультури	0,25 ст.	9 т.р.
4.	Кучма Вероніка Олегівна	Вихователь	1ст.	10 т.р.	неповна вища	р.

 

 

                    Нормативно-правове забезпечення освітнього процесу

1. Лист МОН № 1/9-411 від 30.07.2020 року “Щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти у 2020/2021 навчальному році”.
2. Лист МОН № 1/9-406 від 29.07.2020 року “Про підготовку закладів освіти до нового навчального року та опалювального сезону в умовах адаптивного карантину”
3. Постанова головного державного санітарного лікаря № 42 від 30.07.2020 року “Про затвердження Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів у закладах освіти в період карантину в зв’язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)”
4. Лист МОН № 1/9-394 від 22.07.20 року “Про переліки навчальної літератури, рекомендованої міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2020/202 і навчальному році”
5. Указ Президента України № 195/2020 від 25.05.20 року “Про Національну стратегію розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі”
6. Лист Міністерства освіти і науки України від  23 квітня 2020 р. № 1/9-219 “Щодо організації роботи закладів дошкільної освіти під час карантину”
7. Наказ МОН від 16.03.2020 “Про організаційні заходи для запобігання поширенню коронавірусу COVID-19”
8. Лист МОН України №1/9-154 від 11 березня 2020 року щодо запровадження карантину у всіх навчальних закладах України
9. Лист МОН України № 1/9-141 від 04 березня 2020 року  “Щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти”
10. Наказ МОН № 54 від 16.01.2020 року “Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти”

                         

                        Права та обов’язки здобувачів освіти

Якісна освіта – це освіта, спрямована на формування нової життєво компетентної особистості, це освіта, яка враховує сутнісні індивідуальні характеристики кожної дитини, розкриває та розвиває її задатки й обдаровання і на цій основі забезпечує максимальну реалізацію її потенціалу; це освіта, здатна до безперервної модернізації та інновацій, потенційно спроможна давати адекватні відповіді на виклики цивілізації; це освіта, яка забезпечує відповідність освітнього процесу та змісту освіти прийнятим Державнимстандартам.                                                                                                                      Головне завдання ЗДО № 12 «Веселка» – забезпечити юне покоління якісною освітою, тобто виплекати активну, самодостатню, інноваційну особистість, здатну вчитися впродовж життя, орієнтуватися у новому швидкозмінному світі і бути конкурентоспроможною в ньому.

Права та обов’язки батьків- здобувачів освіти

Статтею 55-ю Закону України «Про освіту» визначено права та обов’язки батьків здобувачів освіти. Ця стаття починається із того, що виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Батьки мають рівні права та обов’язки щодо освіти і розвитку дитини. Далі безпосередньо йдеться про батьків здобувачів освіти.

Батьки мають право:

- захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти;

- звертатися до закладів освіти, органів управління освітою з питань освіти;

- обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти;

- брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти, зокрема обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладу освіти.

Окремо варто звернути на такі права батьків:

- завчасно отримувати інформацію про всі заплановані у закладі освіти та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти та надавати згоду на участь у них дитини;

- брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану;

- отримувати інформацію про діяльність закладу освіти, результати навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності.

При цьому батьки здобувачів освіти зобов’язані:

- виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до здоров’я свого й оточуючих, довкілля;

- сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання;

- поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;

- дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя.

Особливо варті уваги й такі обов’язки батьків, які знадобляться в сучасному житті. Наприклад, формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану.

Батьки зобов’язані:

- настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;

- формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;

- виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України;

- дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності).

У ч.4  ст.55 Закону вказано, що держава надає батькам здобувачів освіти допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї. При цьому органи державної влади та місцевого самоврядування мають поважати право батьків виховувати своїх дітей відповідно до власних релігійних і філософських переконань, а суб’єкти освітньої діяльності мають враховувати відповідні переконання під час організації та реалізації освітнього процесу, що не повинно порушувати права, свободи та законні інтереси інших учасників освітнього процесу.

                        ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ДОШКІЛЬНУ ОСВІТУ»

Стаття 36.Права та обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють

1. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:

- вибирати дошкільний навчальний заклад та форму здобуття дитиною дошкільної освіти;

- обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування дошкільного навчального закладу;

- звертатися до відповідних органів управління освітою з питань розвитку, виховання і навчання своїх дітей;

- захищати законні інтереси своїх дітей у відповідних державних органах і суді.

2. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані:

- виховувати у дітей любов до України, повагу до національних, історичних, культурних цінностей Українського народу, дбайливе ставлення до довкілля;

- забезпечувати умови для здобуття дітьми старшого дошкільного віку дошкільної освіти за будь-якою формою;

- постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних задатків, нахилів та здібностей;

- поважати гідність дитини;

- виховувати у дитини працелюбність, шанобливе ставлення до старших за віком, державної мови, регіональних мов або мов меншин і рідної мови, до народних традицій і звичаїв.

   Одним із основних напрямків діяльності ЗДО № 12 «Веселка» - є організація роботи з батьками вихованців.

Взаємодія ЗДО, сім’ї і громадськості- один із головних принципів організації освіти, за яким працює колектив закладу. Взаємодія здійснюється, виходячи з потреб, інтересів дітей і батьків. Залучення батьків до життя закладу дошкільної освіти, узгодженість у підході до дитини, кваліфікована підтримка і допомога в складних педагогічних ситуаціях, інформованість батьків про життя закладу- все це сприяє росту авторитету дитячого садка  і дає певні вагомі результати. Батьки наших вихованців  не пасивні спостерігачі, а й активні учасники освітньо-виховного процесу та діяльності закладу.

Для спілкування з батьками педколектив використовує як індивідуальні, так і колективні форми роботи. В кожній групі, в класних кімнатах естетично оформлені батьківські куточки, де педагогами вивішуються інформаційні вісники, консультації, поради, відповіді на запитання. Для популяризації педагогічних знань використовуються різні форми роботи з сім’єю: анкетування, тестування, нетрадиційні батьківські збори з практичними вправами для батьків, консультпункти, проведення спільних свят, розваг, Днів здоров’я.

 Мають велику результативність активні та інтерактивні форми взаємодії, що відповідають сучасним запитам батьків і зацікавлюють їх: дискусії, ділові ігри; психологічні ігри та вправи, націлені на зняття емоційної напруги, на об’єднання колективу батьків та вихователів; обговорення проблемних питань за круглим столом.

 

Методична проблема та завдання на 2020-2021 н.р.

         Враховуючи аналіз освітньої і методичної роботи у 2019-2020 н.р., досягнення і перспективи розвитку ЗДО, педагогічний колектив в 2020-2021 навчальному році буде продовжувати роботу  над науково-методичною проблемою «Особистісно орієнтоване навчання як умова формування в  дошкільнят життєтворчого потенціалу».

 

 

 

           Пріоритетні напрямки  роботи колективу в 2020-2021 році:

 

1.Вдосконалення змісту дошкільної освіти засобами інноваційних технологій, організації освітнього процесу на засадах особистісно зорієнтованої педагогіки співробітництва, інтегративного підходу до організації дитячої життєдіяльності.

2. Формування творчого ставлення до організації діяльності та спілкування, розвиток комунікативно-мовленнєвих здібностей вихованців.

3. Удосконалення роботи щодо усвідомлення вихованцями  норм і правил здорового способу життя шляхом застосування сучасних методик формування у них здоров’язбережувальної компетентності.

4. Забезпечення наступності між сім’єю та дошкільною освітою

    в роботі над розвитком гармонійної, різнобічної, життєво-компетентної

    особистості.

                 Пріоритетні завдання для розвитку дітей:

• раннього віку — опанування предметно-маніпулятивною діяльністю, формування активного мовлення, розвиток відчуттів та сприймання (зорові, слухові, тактильні та ін.), виховання культурно-гігієнічних навичок;
• молодшого дошкільного віку — оволодіння предметно-практичною діяльністю (діяльність з предметами за їх призначенням), засвоєння сенсорних еталонів (колір, форма, розмір), розвиток мовлення, вправляння чуттєвого досвіду взаємодії з оточенням (бачу, чую, відчуваю, дію);
• середнього дошкільного віку — ігрова діяльність, формування граматичної правильності мовлення та вихід на творчий рівень сюжетно-рольової гри;
• старшого дошкільного віку — формування психологічної зрілості та готовності до навчання у школі (життєві компетентності, мотивація, саморегуляція, вміння спілкуватися, інтерес до пізнавальної діяльності).

Зазначені завдання досягаються шляхом створення умов для участі дітей у різних видах діяльності (спілкування, гра, художньо-естетична та ін.) так, щоб це було природньо та органічно до їхніх потреб та інтересів.

 

 

                                         Шляхи реалізації завдань:

- Особистісно-орієнтований підхід до кожної дитини.

- Забезпечення наступності дошкільної та початкової ланок освіти.

- Блочно-тематичне планування.

- Організація розвивального середовища.

- Інтеграція різних видів діяльності.

- Використання освітніх технологій.

- Співпраця з родинами вихованців.

 

 

     Завдання педагогічного колективу на літній оздоровчий період 2021 р.:

• Забезпечення  активного відпочинку дітей.
• Формування у дітей життєво важливих рухових умінь та навичок, розвиток фізичних якостей.
• Виховання стійкого інтересу до здоров‘я, звички до здорового способу життя.
• Забезпечення координації взаємодії з родинами на принципах партнерства з метою пропаганди здорового способу життя.
• Забезпечення умов для загартування дитячого організму.

        Освітня діяльність в закладі здійснюється відповідно до плану роботи на навчальний рік та літній оздоровчий період.

        Перспективне та календарне планування у вікових групах здійснюється за регламентом життєдіяльності відповідно до блочно-тематичного планування з урахуванням освітніх ліній, та базується на інтегрованому підході до організації життєдіяльності дітей, що забезпечує змістовну цілісність, системність, послідовність, ускладнення та повторення програмного матеріалу.

        Розподіл занять на тиждень проводиться відповідно до Наказу МОН № 446 від 20.04.15 року «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності».

 

Розподіл навчального навантаження на дитину на тиждень

Інваріантна складова

 

Орієнтовні види діяльності за освітніми лініями	Орієнтовна кількість занять на тиждень за віковими групами
	Група раннього віку «Веселка» ( віком від 2 до 4р.)	Дошкільна група «Пізнайко»
Ознайомлення із соціумом	1	3
Ознайомлення з природним довкіллям	1	2
Художньо-продуктивна діяльність (музична, образотворча, театральна тощо)	4	5
Сенсорний розвиток	2	-
Логіко-математичний розвиток	1	2
Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування	2	3
Здоров’я та фізичний розвиток	3	3
Загальна кількість занять на тиждень	11	15
Максимальна кількість занять на тиждень	12	15
Максимально допустиме навчальне навантаження на тиждень на дитину (в астрономічних годинах)	1,3	6,8

 

Тривалість занять становить:

- у групі раннього віку (3-й рік життя) – до 10 хвилин

- у молодшій групі (4-й рік життя) - не більше 15 хвилин;

- у середній групі (5-й рік життя) – 20 хвилин;

- у старшій групі (6-й, 7-й рік життя) – 25 хвилин.

Тривалість перерв між заняттями становить не менше 10 хвилин.

Тривалість інтегрованого заняття може дещо збільшуватись за рахунок постійної зміни різних видів дитячої діяльності (на 5, 10, 15 хвилин відповідно в молодшій, середній, старшій групах), проте інтегроване заняття може замінити всі інші, крім занять з фізичної культури й музичного виховання. Тобто щодня можна проводити одне інтегроване заняття, закріплюючи набуті дітьми знання і вміння в різних видах дитячої діяльності протягом дня. При цьому тривалість статичного навантаження у положенні сидячи на одне заняття не повинна перевищувати для дітей молодших груп — 15 хвилин, середніх — 20 хвилин, старших — 25 хвилин. Не дозволено вимагати від дітей виконання домашніх завдань

Кожна вікова група розробляє план по роботі з батьками, який затверджується директором закладу. Протягом навчального року вихователі проводять консультації, тренінги, виставки, фотовиставки, ярмарки, акції, тощо. Розробляють інформаційно-консультативний матеріал враховуючи потреби батьків.

 

Очікуванні результати навчання здобувачів освіти

Набуття різних видів компетенцій дитиною дошкільного віку відбувається в різних видах діяльності (ігровій-провідній для дітей дошкільного віку); руховій; природничій; предметній; образотворчій; музичній; театральній; літературній; сенсорно-пізнавальній і математичній; мовленнєвій; соціокультурній і вимагає практичного засвоєння дитиною системи елементарних знань про себе та довкілля, моральних цінностей, уміння доречно застосовувати набуту інформацію. На кінець навчального року формується модель випускника кожної групи.

 

Опис Моделі випускника закладу дошкільної освіти

Модель – це рівень навченості дитини, забезпечений реалізацією освітніх ліній  Базового компонента дошкільної освіти.

• Модель «Особистість дитини»:

• сформований позитивний образ «Я», створена база особистісної культури дитини, активність у всіх сферах життєдіяльності; дитина позитивно ставиться до своєї зовнішності, сформовані основні фізичні якості, рухові уміння (вміє стрибати, бігати, розвинена гнучкість тощо); культурно-гігієнічні, оздоровчі та навички безпеки життєдіяльності; сформовані базові якості особистості: довільність, самостійність і відповідальність, креативність, ініціативність, свобода поведінки і безпечність, самосвідомість, самоставлення, самооцінка.

• Модель «Дитина в соціумі»:

- сформовані навички соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати іншим;

- з’явився інтерес та вміння розуміти інших, долучається до спільної діяльності з однолітками та дорослими, об’єднує з ними свої зусилля для досягнення спільного результату, оцінює власні можливості, поважає бажання та інтереси інших людей, уміє узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими членами суспільства.

• Модель «Дитина у природному довкіллі»

- має уявлення про природу планети Земля та Всесвіт, розвинута емоційно-ціннісна відповідальність екологічного ставлення до природного довкілля;

- має уявлення про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ природи, причинно-наслідкові зв’язки у природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи;

 – виважено ставиться до рослин і тварин; готовий включатись у практичну діяльність, що пов’язана з природою;  дотримується правил природокористування. 

 

• Модель «Дитина у світі культури»:

- сформоване почуття краси в її різних проявах, ціннісне ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва, розвинуті творчі здібності, сформовані елементарні трудові, технологічні та художньо-продуктивні навички, самостійності, культури та безпеки праці;

  - сформоване емоційно-ціннісне ставлення до процесу та продуктів творчої діяльності, позитивна мотивація досягнень; здатність орієнтуватися в розмаїтті властивостей предметів, розуміти різні способи створення художніх образів; виявляти інтерес до об’єктів, явищ та форм художньо-продуктивної діяльності, володіє  навичками практичної діяльності, культурою споживання;

• Модель «Гра дитини»:

- розвинуті творчі здібності, самостійність, ініціативність, організованість в ігровій діяльності та сформований стійкий інтерес до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому;

- задоволений від ігрових уподобань має  дружні, партнерські стосунки та ігрові об’єднання за інтересами, спонукає до обміну думками; оцінює себе й інших, заохочує до імпровізації, висловлювання власних оцінно-етичних суджень.

• Модель «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»:

- сформовані доступні уявлення, еталони, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів навколишнього світу. Дитина здатна застосовувати отримані знання у практичній діяльності (ігровій, трудовій, сенсорно-пізнавальній, математичній тощо), володіє способами пізнання дійсності; розвинуте наочно-дієве, наочно-образне, словесно-логічне мислення;  прагне до пошуково-дослідницької діяльності; має елементарні математичні уявлення цілісної картини світу; має компетентну поведінку в різних життєвих ситуаціях.

• Модель «Мовлення дитини»:

- має сформовану  культуру мовлення та спілкування; володіє елементарними правилами користування мовою у різних життєвих ситуаціях.  Мовленнєва діяльність складається із різних видів говоріння та слухання; має сформовані мовленнєві вміння і навички; оволодіння українською мовою як державною на рівні вільного спілкування з іншими дітьми і дорослими; виховання інтересу та позитивного ставлення до української мови.

• Сформованість загально-навчальних умінь і навичок:

Дитина переходить від репродуктивної до продуктивно – творчої діяльності; сформовані загально-навчальні уміння: розуміє мету, яка  стоїть; планує і виконує необхідні дії; контролює та оцінює свої результати; розвинені пізнавальні можливості; потребує емоційного контакту та підтримки дорослого; прагне до утвердження у новій соціальній ролі;  має організаційні вміння: уміє організовувати робоче місце, орієнтується в часі; виконує вказівки педагога, доводить роботу до кінця, вміє працювати з посібниками.

• Домінуючий спосіб мислення випускника:

Мислення наочно – дієве, при якому дитина діє не з конкретними предметами, а з їх образами та уявленнями; мислення формується на основі здатності диференціювати реальні об’єкти і план моделей об’єктів, що відображають дані об’єкти; співвідносить оригінал з уявними моделями, мислить схемами, які зберігаються на основі сприйняття, послідовного аналізу, синтезу та узагальнення; формуються навички логічного мислення на основі оперування абстрактними категоріями.

•   Рівень сформованості компетенцій випускника

Дитина прагне до ознайомлення з суспільним довкіллям та працею (сформовані навички самообслуговування, долучається до господарсько – побутової праці, вміє взаємодіяти з однолітками, приймати рішення і ставити цілі), сформоване відповідальне ставлення до життя, що є основою активної громадянської позиції, набуває життєвий досвід шляхом взаємодії з предметами та соціальним світом.

 

 

Особливості організації освітнього процесу

• Організація освітнього процесу

Під змістовним буттям розуміється повноцінне проживання дитиною кожного дня, при якому максимальною мірою задовольняються фізіологічні, пізнавальні, духовні, естетичні, комунікативні та інші потреби, запити, інтереси з урахуванням бажань, можливостей, здібностей і нахилів малюка. Освітній процес має домірно включати у себе різні види дитячої діяльності, відповідно віку вихованців, в першу чергу, ті, в межах яких відбуваються важливі вікові новоутворення, і сприятливі для подальшого розвитку кожної маленької особистості в усіх сферах життєдіяльності. Від педагогів вимагається вільне володіння широким арсеналом організаційних форм, засобів, методів і прийомів освітнього впливу на вихованців.

•  Організований тип діяльності

Планування освітнього процесу здійснюється за блочно- тематичним  принципом , що рівномірно розподіляє види активності дитини протягом дня в залежності від бажань та інтересів дітей (включає планування за темою тижня та місяця)  та режимними процесами, що відповідають віковим особливостям.

  Включає всі форми освітньої роботи, під керівництвом педагога, зокрема:

• до організованої ігрової діяльності – дидактичні, сюжетно-рольові, режисерські,  рухливі, конструктивно-будівельні, розвивальні, народні, театралізовані  ігри,  ігри-драматизації тощо;
• до організованої навчально-пізнавальної діяльності – заняття, гурткова та індивідуальна робота, спостереження,віртуальні подорожі, екскурсії у природу й соціум, квести, пізнавально-розвивальні бесіди, дидактичні ігри, елементарні досліди й дитяче експериментування у повсякденному житті;
• до організованої трудової діяльності – індивідуальні і групові трудові доручення, чергування, колективна праця, господарсько-побутова праця, самообслуговування, праця в природі, художня праця;
• до організованої художньо-продуктивної  діяльності – образотворча, музична, літературна, театралізована  діяльність, розваги, свята, гуртки художньо-естетичного циклу, індивідуальна робота;
• до організованої комунікативно-мовленнєвої діяльності – спеціальні мовленнєві заняття, бесіди, розмови, створення й розв’язання певних освітніх ситуацій, спілкування, індивідуальна робота;
• до організованої рухової діяльності – заняття з фізичної культури, музики, спортивні гуртки, різні форми організації дитячої праці, рухливі ігри, фізкультурні свята, розваги, піші та туристичні походи, ранкова гімнастика і гімнастика пробудження після денного сну, фізкультурні хвилинки, динамічні паузи тощо.

• Самостійний, вільний тип діяльності

Це специфічний спосіб організації життєдіяльності дітей, яка розгортається у час, вільний від організованих форм освітньої роботи (в ранкові та вечірні години, на прогулянках, в інші періоди дозвілля),  як правило, з ініціативи та за бажанням малюків.

Необхідність діяльності самостійного типу зумовлюється природною потребою дошкільника в інтимізації буття, у можливості не тільки усамітнюватися, а й мати час, який можна використати на власний розсуд, залишившись без прямого контролю з боку дорослого, а також самостійно закріпити вже набутий досвід, проявити чи певною мірою перевірити рівень своєї компетентності та самоствердитися.

Самостійна діяльність дітей у дошкільному навчальному закладі  носить як індивідуальний, так і груповий (колективний) характер.

Форми самостійної  діяльності (ігрова, пізнавальна, трудова, художня, рухова, комунікативна, мовленнєва).

• Формування основ здорового способу життя.

Передбачає широке використання у процесі організації дитячої життєдіяльності комплексу різних засобів, серед яких:

• гігієнічні фактори (режим харчування, сон, діяльність й відпочинок, гігієна одягу, взуття, приміщень, обладнання тощо);
• фізичні вправи (гімнастика, ігри, елементи спорту і туризму, праця),  чинники природного середовища (повітря, сонце, вода).

Розпорядок життєдіяльності дітей  враховує вікові особливості розвитку і можливостей нервової системи  вихованців, їхньої працездатності і втомлюваності, потреби у прийомах їжі тощо.

Сон  дітей   організовується у належних гігієнічних умовах. Тривалість денного сну для дітей визначається Санітарним регламентом для дошкільних навчальних закладів

Харчування  передбачає надходження в організм дитини необхідних поживних речовин, якісної питної води у достатній кількості та правильному співвідношенні  відповідно до фізіологічних потреб дитячого організму. Діти отримують харчування 3 рази на день, з обов’язковим  дотриманням правил естетики харчування, виховання культури поведінки за столом, необхідних гігієнічних навичок, що   відповідають віку та рівню розвитку дітей.

• Фізкультурно-оздоровча робота.

Форми роботи з фізичного виховання: заняття з фізичної культури; малі форми активного відпочинку під час організованої навчально-пізнавальної діяльності (фізкультурні хвилинки, фізкультурні паузи, динамічні перерви);форми оптимізації рухової активності у повсякденному житті (ранкова гімнастика, гімнастика пробудження, рухливі ігри, заняття фізичними вправами,фізкультурні комплекси на прогулянках, фізкультурні свята і розваги, самостійна рухова діяльність, дні й тижні здоров’я, індивідуальна робота з фізичного виховання); самоставлення й лікувально-профілактичні процедури.

• Малі форми активного відпочинку. Фізкультурні паузи (динамічні перерви до10 хв.) проводяться в перерві між малорухливими видами діяльності та організованими заняттями. Фізкультурні хвилинки (1-2 хв.) проводяться під час занять, пов’язаних з статистичним навантаженням, крім музичних, фізкультурних.

Форми оптимізації рухової діяльності в повсякденному житті

Ранкова гімнастика – обов’язкова складова організації життєдіяльності дітей.

Гімнастика пробудження  проводиться з метою активізації фізіологічних процесів після денного сну. 

Рухливі ігри різних видів, проводять протягом дня , всього протягом дня мінімум 5-6 (у теплий сезон 6-7).

Фізкультура на повітрі – це заняття фізичними вправами на свіжому повітрі. Організовуються у дні, коли не має організованих занять з фізичної культури, розваг  та піших переходів.

Фізкультурні свята – це створення піднесеного настрою та активна рухова діяльність (проводяться 2-3 рази на рік). Починається з 4- річного віку, тривалість:

- 4 рік - 40- 50 хв.,

- 5-6-7 рік 50-60 хв..

Фізкультурні розваги – забезпечення оптимальних, фізичних та психоемоційних навантажень. Проводяться, починаючи з раннього віку, 1-2 рази на місяць.

Тривалість:

- ранній вік – 15-20 хв.;

- молодший – 20-25 хв.;

- середній – 25-30 хв.;

- старший – 30-40 хв..

Дні здоров’я -  активізація здорового способу життя, проводяться 1 раз на місяць, починаючи з третього року  життя.

Тижні здоров’я організовуються так,як і дні здоров я,спрямовані на комплексне вирішення завдань фізичного виховання дітей.

Самостійна рухова діяльність забезпечення оптимальних фізичних навантажень, проводяться під час прогулянок, у вільний час, підйому. Тривалість 6-9 хв., залежить від віку дітей,

Індивідуальна робота  проводиться з метою вдосконалення фізичних якостей дітей.

• Загартувальні й лікувально-профілактичні процедури

Заходи, спрямовані на підвищення опірності організму до змінних умов навколишнього середовища. Це повсякденні (температурний режим, прогулянки, миття рук, обличчя, полоскання рота); спеціальні (повітряні, сонячні ванни, водні процедури, коригувальні вправи тощо).

• Локальні процедури: ходіння босоніж по траві, по землі; сухе та вологе обтирання ніг; ходіння по вологій доріжці; обливання ніг водою.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань закладу дошкільної освіти. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках освітньої лінії «Особистість дитини», а також інтегрується у змісті всіх освітніх ліній інваріантної частини Програми.

Музичне виховання проводиться з метою гармонійного, естетичного та творчого розвитку дітей. Зміст реалізується в основних видах музичної діяльності:

Слухання музики, співи, гра на дитячих музичних інструментах, музично-ритмічна діяльність.

Форми організації музичного виховання різноманітні. Це самостійна музична діяльність; використання музики в повсякденному житті;  музичні заняття: музичні розваги (свято Миколая, День Матері, музичні драматизації казок, театралізована діяльність тощо); музично – театралізовані дійства ( сезонні свята «Пори року», зимові Новорічні свята,  «Мамо, мамочко моя», «Осінній ярмарок», «День незалежності», «День знань», «Козацькі забави», випускний бал, День захисту дітей тощо.).

Основні технології, що впроваджуються закладом дошкільної освіти для підвищення якості освітнього процесу

• Виховуємо любов’ю (за спадщиною В.О. Сухомлинського).
• Елементи авторської програми М. Єфименка «Театр фізичного виховання».
• Художнє слово і дитяче мовлення ( Н.В.Гавриш).
• Гуманна особистісна технологія Ш. Амонашвілі.
• Педагогічна ідея С. Русової щодо виховання дитини на народних традиціях рідного народу.
• Інформаційно-комунікативні технології.

 

Опис та інструменти внутрішнього забезпечення якості освіти

• Система внутрішнього забезпечення якості освіти  складається з наступних компонентів: кадрове, матеріально-технічне, навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності; якість проведення освітньої діяльності; моніторинг досягнення вихованцями результатів компетентностей.
• Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням Освітньої програми, якістю освітнього процесу, рекомендацій щодо покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
• Кадрове забезпечення:

Заклад дошкільної освіти повністю   укомплектований педагогічними кадрами та обслуговуючим персоналом. Педагогічні кадри мають неповну вищу освіту ( 3 вихователя), вищу освіту ( директор). 2 вихователя мають 11 тарифний розряд, 1- 10 тарифний розряд.

• Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності

Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності ЗДО перебуває на достатньому рівні, чому сприяє безупинна робота у цьому напрямку адміністрації закладу. Усі приміщення ЗДО відповідають санітарно-гігієнічним нормативам та сучасним вимогам.

• Навчально-методичне забезпечення освітнього процесу

 

Для програмно-методичного забезпечення освітнього процесу використовуються навчальні видання, рекомендовані Міністерством освіти і науки України для використання в дошкільних навчальних закладах у 2020/2021 навчальному році розміщені на сайті Міністерства освіти і науки України (https://mon.gov.ua/activity/education/doshkilna/norm-baza.html).

 

I. Базовий компонент дошкільної освіти

II. Освітні програми:

1. Освітня програма для дітей від 2 до 7 років «Дитина».
2. Освітня  програма для дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт».

III. Парціальні програми:         

1. «Веселкова музикотерапія».
2. «Казкова фізкультура»(парціальна програма з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку, (автор М.М. Єфименко).
3. «Про себе треба знати, про себе треба дбати» (парціальна програма з основ здоров’я та безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку, (автор Л.Лохвицька).
4. «Скарбниця моралі», парціальна програма з морального виховання дітей дошкільного віку (автор Л.Лохвицька).
5.  

 

Показники реалізації освітньої програми

• Об’єкти контролю (що вимірюються або контролюються);

Об’єкт контролю: процес реалізації освітньої програми, якість освітнього процесу. Суб’єкт контролю – діти та педагоги ЗДО.

 

• Процедури контролю (за допомогою чого, яким чином вимірюється об’єкт)

Процедурою контролю є відстеження й поточна регуляція, спостереження за станом керованого об’єкту, що відбувається у вигляді освітнього моніторингу (інтерв’ю,бесіди, тестування, анкетування, опитування тощо).

Мета моніторингу: відстеження динаміки змін та їх спрямування на запланований результат.

 

Завдання моніторингу:

- безперервно спостерігати за динамікою розвитку ЗДО, своєчасно виявляти зміни і ті фактори, які викликають ці зміни;

- здійснювати тактичне і стратегічне прогнозування розвитку найважливіших процесів у дошкільному навчальному закладі;

- підвищувати мотивацію співробітників в галузі забезпечення якості освітніх послуг;

- залучати батьківську громадськість в процес поліпшення якості освіти ЗДО

 

№	Заходи	Мета	Термін виконання
1.	Педагогічна діагностика (обстеження) особливості розвитку дітей	Вивчення рівня розвитку дітей за освітніми лініями у групах	Вересень, травень
		Відстеження результатів освітньої роботи для дітей низького і нижче середнього рівня розвитку	січень (у разі необхідності)
		Виявлення рівня реалізації завдань програми	ІІ половина квітня
		Визначення рівня шкільної зрілості в старшій групі
2.	Проведення підсумкових занять, індивідуальних бесід з дошкільниками	Визначення рівня розвитку дітей, їх обізнаності, визначення проміжних результатів.	1 раз на квартал
3.	Аналіз планів освітньої роботи з дітьми	Виявлення стану виконання державних вимог дошкільної освіти	щотижнево
4.	Анкетування, тестування педагогів, батьків	Отримання різноманітного емпіричного матеріалу про необхідні аспекти діяльності педагогів, батьків	За потребою, протягом року
5.	Педагогічна діагностика професійної діяльності педагогів.	Визначення рівня професійної компетентності педагогів	Вересень, квітень
6.	Моніторинг стану здоров'я дітей	Визначення груп здоров'я за підсумками поглибленого медичного огляду	Вересень, квітень
7.	Моніторинг стану захворюваності дітей та відвідування ЗДО	Визначення індексу здоров'я дошкільників	1 раз на місяць, 1 раз на квартал
8.	Моніторинг фізичного розвитку дітей	Виявлення ефективності розвитку фізичних якостей дітей	Вересень, квітень
9.	Педагогічний аналіз діяльності ЗДО за навчальний рік	Виявлення недоліків та прогнозування вирішення проблем	травень, серпень

 

Якість реалізації Освітньої програми визначається за численними параметрами, основними з яких є цілісний гармонійний розвиток дитини дошкільного віку та її готовність до наступної ланки освіти – Нової української школи.

Факторами оцінювання знань дітей є зміст освітніх ліній Базового компоненту дошкільної освіти, що містять сумарний кінцевий результат набутих компетенцій випускником ЗДО перед вступом його до школи: здоров’я-збережувальна особистісно-оцінна, родинно-побутова, соціально-комунікативна, природничо-екологічна, предметно-практична, художньо-продуктивна, ігрова, сенсорно-пізнавальна, фонетична, лексична, граматична, діамонологічна, мовленнєва компетенція,комунікативна компетенція.

Отримати цілісне уявлення про рівень розвиненості та вихованості дитини  здійснюватиметься  за кваліметричним підходом оцінювання якісних показників (за методикою Єльникової Г.В.). Крім того, такий підхід сприятиме створенню оптимальних умов для як найповнішого розкриття потенційних можливостей кожної дитини.

Кваліметрична модель містить:

• протокол оцінювання рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку;

• кваліметричну модель оцінювання рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку;

• діаграму з показниками невикористаних резервів розвитку дитини старшого дошкільного віку;

• портрет розвитку дитини, який і складає Модель випускника за результатами моніторингу рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку.

Реалізація Освітньої програми також визначається  якістю педагогічної майстерності педагогічних працівників, що проводиться також за кваліметричною факторно – критеріальною моделлю за напрямами:

  І.Організація діяльності;

 II. Здійснення діяльності;

III. Результативність діяльності.

• Періодичність контролю (як часто вимірюється об’єкт)

Оцінювання рівня розвитку дітей проводиться вихователями на початку навчального року у вересні, друге оцінювання проводиться у квітні -травні і за його результатами визначається сумарний кінцевий показник рівня розвиненості, навченості,  вихованості дітей та сформованість Моделі випускника.

Оцінювання рівня педмайстерності педагогів проводиться систематично тестуванням, анкетуванням, відповідно до основних завдань роботи ЗДО на навчальний рік, за факторно-критеріальною моделлю (ФКМ) – двічі на рік з відповідними висновками та рекомендаціями щодо подальшого вдосконалення роботи.

               
              Надання додаткових освітніх послуг в ЗДО № 12 «Веселка»

в 2020-2021 н.р.

- гурток «Казкова фізкультура» ( фізінструктор Кравченко В.В.);

- гурток «Цікаві шашки» (інтелектуальний) – вихователь Гулець Т.О.

- гурток «Подоляночка» ( театральний)- музкерівник Гулець Т.О.

 

Основні показники реалізації Освітньої програми

Прогнозований результат Освітньої програми

Припускається що:

для вихованців і батьків:

- кожному вихованцю будуть створені умови для повноцінного особистісного росту;

- міцний стан здоров’я дітей буде сприяти підвищенню якості їх освіти;

- забезпечення індивідуального педагогічного та психологічного супроводу для кожної дитини;

- кожна сім’я отримує консультативну допомогу у вихованні і розвитку дітей, право участі в житті закладу, можливість вибору додаткових освітніх послуг;

- якість сформованості ключових компетенцій буде сприяти успішному навчанню дитини в школі;

- система додаткової освіти доступна і якісна.

для педагогів:

- кожному педагогу буде надана можливість для підвищення професійної майстерності;

- кваліфікація педагогів дозволить забезпечити сформованість ключових компетенцій дошкільника;

- буде подальший розвиток умов для успішного освоєння педагогічних технологій;

- підтримка інноваційної діяльності.

Основні показники реалізації освітньої програми

Виконання Освітньої програми дасть змогу:

- удосконалити організацію освітнього процесу в закладі з метою забезпечення ефективної реалізації завдань державного стандарту;

- забезпечити формування у дітей дошкільного віку мотивації до навчальної діяльності та саморозвитку;

- створити умови для якісного соціально-емоційного розвитку дитини старшого дошкільного віку як запоруки успішної самореалізації на наступному етапі життя в початковій ланці школи;

- забезпечити компетентнісний підхід до освітнього процесу;

- розширити спектр додаткових освітніх послуг;

- забезпечити збереження психічного здоров`я дітей раннього та передшкільного віку;

- задовольнити освітньо-культурні потреби здобувачів освіти;

- удосконалити систему підвищення професійної майстерності педагогів, надаючи пріоритет самоосвіті;

- упровадження в освітню практику сучасних інформаційних і комунікаційних технологій;

- упровадження ефективних технологій співпраці з батьками в практиці психолого-педагогічного партнерства;

- використання сучасних освітніх технологій у роботі з дітьми.

 

 

Терміни реалізації освітньої програми закладу дошкільної освіти передбачено на період 2020-2021 н.р.