Медичне обслуговування в дошкільному навчальному закладі здійснюється відповідно до:

· Закону України «Про дошкільну освіту» (ст. 34);

· Положення про дошкільний навчальний заклад (п. 30 – 32, 40);

· Постанова кабінету Міністрів України від 14.06.2002 №826 "Порядок медичного обслуговування дітей у дошкільних навчальних закладах",

· Спільний наказ МОН та МОЗ України від 30.08.2005  № 432/496 "Про удосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі",

· Статут дошкільного навчального закладу.

. Наказ МОЗ України від 24.03.2016 №234 "Про затвердження Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів",

. Спільний наказ МОН та МОЗ України від 17.04.2016 №298/227 "Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчвльних закладах" (із змінами) 

В закладі діти забезпечені постійним медичним обслуговуванням на безоплатній основі. Медичне обслуговування дітей здійснюється штатною старшою медичною сестрою:

- сестра медична старша – Таган Марина Володимирівна.

У своїй роботі сестра медична керується чинним законодавством, нормативно-правовими актами органів охорони здоров’я, освіти та науки.

 

Дитячі інфекції: питання та відповіді

Всі ми піклуємося про своїх дітей. Намагаємось ретельно оберігати їх від хвороб, але, на жаль, час від часу, вони все одно хворіють. Мова йде про «дитячі» вірусні інфекції.

 Які інфекції відносяться до «дитячих»? Чому вони так називаються?

Поняття «дитячі інфекції» об’єднує групу інфекційних захворювань, якими хворіє переважно дитяче населення. До таких інфекцій відносяться: кір, краснуха, вітряна віспа, епідемічний паротит.

Що між ними спільного?

По-перше, ними хворіють, як правило діти раннього та дошкільного віку, по-друге, всі вони є надзвичайно висококонтагіозними, а по-третє, завжди після перенесеної «дитячої інфекції» формується стійкий довічний імунітет.             

  Які симптоми цих захворювань? Для всіх цих захворювань характерні деякі загальні ознаки: гострий перебіг з раптовим підвищенням температури до 38-40 С0, головний біль, загальне нездужання, сонливість, помірний або тривалий інкубаційний період (7-21 день) і висип різного роду (крім епідемічного паротиту).

Основним проявом кору, краснухи, вітряної віспи є висипка на шкірі, характер та послідовність появи якої розрізняються залежно від конкретного захворювання. Появі висипки передує підвищення температури, слабкість, головний біль. Для кору характерно за 1-2 дні до висипки поява на слизовій оболонці щік дрібних рожево-червоних плям,  що схильні до злиття (плями Бельського-Філатова-Коплика). Це абсолютна ознака для кору, що надає можливість встановити діагноз ще у продромальний період. На 4-5 день хвороби починається період висипань, характерною особливістю якого є етапність: на 1-й день – за вухами, на шиї, вздовж волосистої частини голови; на 2-й день – тулуб, проксимальні відділи кінцівок; на 3-й день – дистальні відділи кінцівок. Для краснухи, на відміну від кору, характерна одномоментність появи дрібної, однакової за розмірами папульозної висипки, збільшення потиличних та задньошийних лімфатичних вузлів, їхня щільність та болючість. Висипка не зливається та переважно локалізується на спині, розгинальних поверхнях верхніх та нижніх кінцівках. Для вітряної віспи характерна везикульозна висипка, яка спочатку з`являється на волосистій частині голови і впродовж незначного періоду часу розповсюджується по всьому тілу, окрім поверхонь долоней та стоп.

Для епідемічного паротиту характерно збільшення і болючість однієї або двох привушних залоз — при цьому обличчя хворого має характерну грушоподібну форму.

Існує думка, що перехворіти цими захворюваннями слід в дитинстві для того, щоб  легше його перенести та  не захворіти убільш старшому віці. Чи так це?

Дійсно, за даними ВООЗ, захворюваність дитячими інфекціями у дорослому віці є однією з серйозних причин вроджених вад у дітей, особливо якщо ними хворіє майбутня мама. Всім відомі фатальні наслідки для плода при краснусі у вагітної (80% вроджених вад припадає саме на частку краснухи), не більше оптимістично ВООЗ і щодо кору, яка «несе відповідальність» за певний відсоток мертвонароджених дітей.

Крім того, дитячі інфекції у дорослому віці характеризуються більш важким перебігом, часто з розвитком таких ускладнень, як пневмонія, нефрит, ревматичні процеси, орхіт з подальшим безпліддям у чоловіків.

Чи варто, спеціально ініціювати контакти здорових дітей з хворими, щоб дитина інфікувалась і перехворіла в дитинстві?

Слід пам’ятати, що будь-яка хвороба послаблює організм дитини, чим менша дитина, тим більшу шкоду може завдати їй захворювання. Небезпека полягає в тому, що передбачити тяжкий перебіг захворювання або його ускладнення неможливо. Це залежить від імунного статусу дитини та інших чинників.

Що потрібно робити, щоб виростити дитину здоровою?

Проти інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики найкращим засобом профілактики є проведення відповідних щеплень, що дасть змогу запобігти ускладненням та в більш легкій формі перенести інфекційне захворювання. Також, дітей необхідно привчати до правильного здорового харчування та загартовувати, щоб підвищити імунітет.

 

 Вірусні кишкові захворювання

Останнім часом серед гострих кишкових інфекцій вагоме місце займають вірусні кишкові інфекції. Серед збудників вірусних кишкових інфекцій основне значення мають ротавірус, норавірус та астровірус. Висока стійкість даних вірусів у зовнішньому середовищі сприяє розвитку спалахів кишкових інфекцій, особливо в зимовий період.

Поширення вірусів відбувається швидко і його важко контролювати. Зараження відбувається при спілкуванні з хворою людиною або вірусоносієм. Збудник передається від хворої до здорової людини через забруднені вірусами воду, продукти харчування, при контакті з забрудненими поверхнями та предметами вжитку.

Перші симптоми захворювання з’являються через 24-48 годин після зараження. Для цієї групи інфекцій характерний гострий початок: різке підвищення температури тіла до 39oС, нудота, болі в животі, блювота, діарея. У більшості хворих, захворювання розпочинається як гостра вірусна інфекція.

Зазвичай симптоми вірусної кишкової інфекції проходять через 2-4 дні, але іноді зберігаються до 10-ти днів.

Незважаючи на високу контагіозність, стійкість та тривале збереження життєздатності вірусів на предметах довкілля, заходи профілактики елементарні. Як і при будь-якій кишковій інфекції, щоб не захворіти, слід виконувати наступні правила:

— дотримуватися особистої гігієни (мити руки з милом перед приготуванням і вживанням їжі, після відвідування туалету, після повернення з вулиці);

— ретельно мити фрукти і овочі, вживати термічно оброблені продукти харчування;

— вживати гарантовано безпечну воду та напої (кип’ячена вода, напої у фабричній упаковці);

— при купанні у басейнах уникати попадання води у рот;

— своєчасно проводити вологе прибирання та провітрювання приміщень;

— обмежувати контакти з особами, які мають ознаки інфекційного захворювання.

Для специфічної профілактики ротавірусної інфекції у дітей раннього віку (до року) застосовується вакцина Бельгійського виробництва «Rotarix», яка є в наявності у приватних медичних центрах м. Харкова. Вакцинація зазначеною вакциною не є обов’язковою за затвердженим Календарем щеплень, але може застосовуватись за бажанням батьків.

Якщо ж захворювання не вдалося уникнути, не займайтеся самолікуванням. При появі перших симптомів інфекційного захворювання звертайтеся за медичною допомогою до лікаря! Несвоєчасне звернення за медичною допомогою може негативно позначитися на здоров’ї і привести до зараження оточуючих.

 

Захистіть себе: гострі кишкові інфекції

Гострі кишкові інфекції – одні з найпоширеніших інфекційних захворювань, які можуть призвести до серйозних ускладнень, особливо у дітей. Зазвичай, гострі кишкові інфекції викликані бактеріями чи вірусами, які потрапляють в організм людини із зараженою їжею чи водою.

Кишкові інфекції передаються через споживання зараженої їжі, вживання зараженої води, під час купання у забруднених водоймах, через брудні руки і предмети побуту.

Найчастіше збудники кишкових інфекцій знаходяться у сирій їжі тваринного походження (м’ясо, яйця, непастеризоване молоко, морепродукти), немитих фруктах та овочах.

Найпоширеніші симптоми гострих кишкових інфекцій – слабкість, підвищення температури, біль у животі, блювота і діарея. При перших симптомах звертайтеся до лікаря.

Щоб вберегти себе від харчових отруєнь і гострих кишкових інфекцій вживайте лише ті продукти, у якості яких ви впевнені, дотримуйтеся 5 кроків до безпечнішої їжі, купайтеся у безпечній воді.

Купайтеся у чистих водоймах і відпочивайте лише на офіційно відкритих для відпочинку пляжах і рекреаційних зонах.

5 кроків до безпечнішої їжі

 Підтримуйте чистоту:

мийте руки перед тим, як брати продукти чи готувати їжу

мийте руки після відвідування туалету

вимийте і продезінфікуйте всі поверхні і кухонне приладдя, що використовується для приготування їжі.

захищайте кухню і продукти від комах, гризунів та інших тварин.

Відокремлюйте сиру їжу від готової:

відокремлюйте сире м’ясо, птицю і морепродукти від інших харчових продуктів

для обробки сирих продуктів користуйтеся окремим кухонним приладдям, зокрема ножами і обробними дошками

зберігайте продукти у закритому посуді, щоб уникнути контакту між сирими і готовими продуктами

Ретельно готуйте їжу:

ретельно прожарюйте чи проварюйте продукти, особливо м’ясо, птицю, яйця і морепродукти

доводьте страви до кипіння, щоб переконатися, що вони готувалися при щонайменше 70°С.

сік м’яса чи птиці при приготуванні повинен бути прозорим, а не рожевим

ретельно підігрівайте приготовану їжу

Зберігайте їжу при безпечній температурі:

не залишайте приготовану їжу при кімнатній температурі більш ніж на 2 години

зберігайте приготовані страви гарячими (60°С) аж до подачі до столу.

не зберігайте їжу надто довго, навіть у холодильнику

не розморожуйте продукти при кімнатній температурі

Використовуйте безпечну воду і свіжі продукти:

використовуйте чисту або очищену воду

обирайте свіжі і незіпсовані продукти

ретельно мийте овочі і фрукти, особливо, якщо вживатимете їх сирими

не вживайте продукти, у яких закінчився термін придатності.

Віруси чи бактерії можуть потрапити в продукти харчування на будь-якій стадії шляху від виробництва до столу, тому кожен учасник процесу, від виробника до споживача, відіграють роль у запобіганні зараження їжі.

 

Інформація з сайту центру громадського здоров’я

 

 

Здоровий спосіб життя – запорука довголіття

За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), «Здоров’я – це стан фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів».

Здоров’я – найцінніше, що ми маємо. За даними ВООЗ, здоров’я людини на 50-55 % визначається умовами і способом життя, на 25 % — екологічними умовами, на 15-20 % обумовлено генетичними факторами і лише на 10-15 % — медичною допомогою.

Здоров’я потрібно загартовувати та зберігати. Важливе значення у підтримці здоров‘я має спосіб життя, формування якого залежить від нас самих, наших переконань і світоглядів.

Здоровий спосіб життя – це спосіб життя раціонально організований, активний, трудовий, що загартовує і, в той же час, захищає від неблагополучних дій оточуючого середовища, що дозволяє до глибокої старості зберігати моральне, психічне та фізичне здоров’я. Науковці пропонують різні підходи до визначення чинників здорового способу життя. Як основні чинники традиційно виділяють: позитивні для здоров’я звички, раціональний розпорядок дня, профілактичні заходи, правильне харчування, оптимальний руховий режим.

Крім того, не варто недооцінювати також важливість психоемоційного стану людини і його вплив на фізіологічний стан. У зв’язку з цим деякі автори виділяють додатково такі аспекти здорового способу життя, як емоційне самопочуття (психогігієна, вміння справлятися з власними емоціями, проблемами); інтелектуальне самопочуття (здатність людини пізнавати і використовувати нову інформацію для оптимальних дій в нових обставинах; позитивне мислення); духовне самопочуття (здатність встановлювати дійсно значимі, конструктивні життєві цілі, прагнути до них і досягати їх).

Особливе місце в режимі здорового способу життя належить розпорядку дня, певному ритму життя та діяльності людини. Режим кожної людини повинен передбачати певний час для роботи, відпочинку, прийому їжі, сну. Розпорядок дня в різних людей може й повинен бути різним в залежності від характеру роботи, побутових умов, звичок і схильності, однак і тут повинен існувати певний добовий ритм і розпорядок дня. Необхідно передбачити достатній час для сну, відпочинку. Перерви між прийомами їжі не повинні перебільшувати 5–6 годин. Важливо, щоб людина спала та приймала їжу завжди в один і той же час.

До профілактичних заходів можна віднести: регулярні медичні обстеження, запобіжні щеплення, знання симптомів захворювань, загартовування. Широко відомі різноманітні способи загартування – від повітряних ванн та ходьби босоніж до контрастних душів та обливання холодною водою. Корисність цих процедур не викликає сумніву. Основні принципи їх правильного застосування такі: систематичність і послідовність; врахування індивідуальних особливостей, стану здоров’я та емоційних реакцій на процедуру.

Наступною складовою здорового способу життя є раціональне харчування. Коли про нього йде мова, слід пам’ятати про два основних закони, порушення яких небезпечно для здоров’я.

Перший закон – рівновага енергії, що отримується та витрачається. Якщо організм отримує енергії більше, ніж витрачає, тобто якщо ми отримуємо їжі більше, ніж це необхідно для нормального розвитку людини, для роботи та хорошого самопочуття, – ми набираємо зайву вагу. Зараз більше третьої частини населення нашої країни, включаючи дітей, має надмірну вагу. Причина одна – надмірне харчування, що в результаті приводить до атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, гіпертонії, цукрового діабету, цілого ряду інших недугів.

Другий закон – харчування повинно бути різноманітним і забезпечувати потреби в білках, жирах, вуглеводах, вітамінах, мінеральних речовинах, харчових волокнах. Багато з цих речовин незамінні, оскільки не утворюються в організмі, а надходять тільки з їжею.

Оптимальний руховий режим – ще одна надзвичайно важлива умова здорового способу життя. Його основу складають систематичні заняття фізичними вправами й спортом, що ефективно вирішують задачі зміцнення здоров’я та розвитку фізичних здібностей, а також збереження здоров’я й рухових навиків, посилення профілактики неблагополучних вікових змін. При цьому фізична культура та спорт виступають як найважливіший засіб виховання. Основними якостями, що характеризують фізичний розвиток людини, є сила, швидкість, спритність, гнучкість і витривалість. Для ефективного оздоровлення та профілактики хвороб необхідно тренувати й вдосконалювати в першу чергу найціннішу якість – витривалість зі сполученням загартування та іншими компонентами здорового способу життя, що забезпечить організму надійний щит проти багатьох хвороб.

Підсумовуючи, варто зазначити, що актуальність здорового способу життя викликана зростанням і зміною характеру навантажень на організм людини у зв’язку з ускладненням суспільного життя, збільшенням ризиків техногенного, екологічного, психологічного, політичного і військового характеру, що провокують негативні зрушення в стані здоров’я людей. Здоровий спосіб життя є передумовою для розвитку різних аспектів життєдіяльності людини, досягнення нею довголіття та повноцінного виконання соціальних функцій, для активної участі у трудовій, громадській, сімейно-побутовій формах життєдіяльності.

Кашлюк та його профілактика

Кашлюк – гостре інфекційне захворювання з повітряно-крапельним механізмом передачі, яке викликається Bordetella pertussis, має циклічний затяжний перебіг, характерним симптомом якого є спазматичний нападоподібний кашель. Заразитися кашлюком можна тільки від хворої людини або бактеріоносія. Сприйнятливість до кашлюку дуже висока.

Ускладнення — пневмонія, гострий ларингіт із стенозом гортані, бронхіоліти, енцефалопатії, судоми, крововиливи у головний мозок, зупинка дихання, носові кровотечі, пупкова та пахова грижа.

У групі особливого ризику знаходяться діти раннього та дошкільного віку, які не були щеплені або не хворіли. Діти, які мають щеплення проти кашлюку, також можуть хворіти, однак захворювання протікає у легкій формі.

Слід звернути увагу, що у дорослих захворювання проявляється частіше в атиповій (стертій) формі. У таких випадках лікарі діагностують гостру респіраторну вірусну інфекцію, трахеобронхіт. Однак, епідеміологічна роль дорослих значна, так як вони є джерелом інфекції особливо у закритих дитячих колективах та сім’ях.

Інкубаційний період триває від 2 до 14 днів (частіше 5-7 днів). Захворювання починається поступово – з сухого кашлю при нормальній температурі та задовільному самопочутті, сон та апетит дитини не порушені. У подальшому кашель посилюється. Через 1-2 тижні (у дітей перших місяців життя – через 2-3 дні) кашель змінює характер – нападоподібний, спазматичний. Під час нападу кашлю хворий має характерний вигляд: обличчя червоніє, потім синіє, все тіло напружується, із очей течуть сльози. Кашель може періодично перериватись свистячим вдихом (репризами). Закінчується напад кашлю виділенням в’язкого скловидного харкотиння або блювотою. У середньому захворювання триває 1-2 місяці.

Бактеріологічне обстеження з діагностичною метою варто проводити дворазово (щодня або через день) у перші 5-7 днів від початку захворювання. Обстеження у більш пізній термін значно знижує вірогідність виявлення збудника.
Надійним та ефективним методом запобігання захворюванню кашлюковою інфекцією є вакцинопрофілактика. Лише своєчасне проведення вакцинації у терміни затверджені Календарем щеплень дасть змогу захистити дитину від хвороби та її ускладнень.

Не будьте байдужими до здоров’я своїх дітей, не відмовляйтесь від профілактичних щеплень, а при підозрі захворювання на кашлюк не займайтесь самолікуванням, негайно звертайтесь до лікаря!

 

Профілактика паразитарних захворювань

З усіх випадків паразитарних захворювань, які реєструються на території області, більше 85% серед дітей, що обумовлено фізіологічними особливостями розвитку дитячого організму, нерозвиненими навичками особистої гігієни та тісним контактом з іншими дітьми при відвідуванні дитячих навчальних закладів.

Найбільш поширеними паразитарними хворобами серед дітей є ентеробіоз (викликається гостриками), аскаридоз — збудником якого є аскарида та лямбліоз (викликається лямбліями).

Точно визначити наявність паразитів у дитини без специфічних лабораторних досліджень неможливо, оскільки клінічні прояви паразитарних захворювань багато в чому неспецифічні і можуть мати ознаки інших інфекційних та неінфекційних захворювань. Але, запідозрити наявність хвороби можливо, звернувши увагу на стан здоров’я дитини та його поведінку. Уражені гельмінтами діти стають дратівливими, вередливими, плаксивими, перебірливими у харчуванні. Крім того, у них знижується апетит, з’являються головні болі, болі в животі, нудота, блювота, шкірні висипання, підвищення температури тіла, кашель, блідість шкіри, свербіж в області анального отвору, який посилюється у вечірній та нічний час, «скрежет» зубами.

Довготривала інвазованість гельмінтами знижує імунітет дитини та сприяє помітному відставанню у фізичному та розумово – психічному стані.

Небезпечні гельмінтози й різними ускладненнями. Аскаридоз може спровокувати апендицит, холецистит, кишкову непрохідність, бронхіт; гострики – дерматити, запалення статевих органів у дівчаток та онанізм.

Зараження гельмінтозами відбувається як безпосередньо від хворої людини, так і через забруднені яйцями гельмінтів продукти харчування, воду, ґрунт, предмети побуту, руки.

Щоб не допустити зараження дітей в організованому колективі необхідно:

• обстежувати дітей та персонал на наявність збудників паразитарних захворювань;

• проводити своєчасне лікування хворих;

• проводити регулярне вологе прибирання приміщень;

• слідкувати за дотриманням дітьми правил особистої гігієни;

• слідкувати за ретельним миттям рук дітей перед вживання їжі, після відвідування туалету, контакту з тваринами, ґрунтом, піском;

• боротися з шкідливими звичками у дітей (гризти нігті, олівці, тощо);

• регулярно мити дитячі іграшки, механічно очищувати килими, м’які меблі;

• ретельно мити овочі, фрукти перед вживанням;

• проводити кварцування книжок, м’яких іграшок та ін.;

• закривати пісочниці на ніч.

Діагностика гельмінтозів нескладна і полягає у дослідженні фекалій чи прианального зіскрібка на наявність яєць гельмінтів. Якщо діагноз встановлено, лікар призначає відповідне лікування.

 

Що потрібно знати про педикульоз

Педикульоз — це ураження головними та платтяними вошами.

На території Харківської області  за 6 місяців поточного року зареєстровано 419 випадків головного педикульозу , 71% серед уражених – це діти до 17 років.

Окрім того, що педикульоз є самостійним захворюванням, яке вимагає своєчасного виявлення, лікування та профілактики, платтяні і головні воші є переносниками тифу, волинської гарячки   та      зворотного  тифу.

Воші протягом свого життя перебувають на тілі людини і живляться її кров’ю, при своєму розвитку проходять 3 стадії: яйце-гнида, личинка і статевозріла воша.

Платтяна воша живе у білизні людини, при великій кількості може селитися в одязі, постільній білизні, панчохах, взутті. Тривалість життя — 32-46 діб.

Головна воша найчастіше живе у волосистій частині голови, в основному, на скронях, потилиці, тім’ї, але може зустрічатися також на тілі, одязі, білизні. Тривалість життя дорослих вошей 27-38 діб.

Розповсюджуються воші, переповзаючи з однієї людини на іншу при безпосередньому контакті, при користуванні спільними речами — одягом, білизною, головними уборами, гребінцями, щітками для волосся та інше. Збереженню завошивленості сприяють скупченість населення, порушення санітарно-гігієнічного режиму, а також невиконання правил особистої гігієни.

З метою виявлення вогнищ педикульозу в плановому порядку проводяться огляди різних контингентів населення медичним персоналом відповідно до чинних нормативних актів.

Громадянам також необхідно проводити огляд членів родини після перебування в готелях, таборах, місцях масового скупчення людей, подорожуванні в літаках, потягах, автобусах міжміського сполучення, контакту з завошивленою особою.

При виявленні вошей на будь-якому ступені розвитку (яйце, личинка, доросла воша) дезінсекцію проводять одночасно, знищуючи вошей безпосередньо як на голові, тілі людини, так і на його білизні, одязі та інше (на протязі 1 доби).
Дезінсекційні заходи по боротьбі з вошами включають механічний, фізичний та хімічний методи            боротьби.
Механічний метод звільнення від вошей та їх яєць проводиться шляхом вичісування густим гребенем, обстригання або гоління. Волосся збирається на папір і спалюється.

Перед вичісуванням волосся промивається теплим 5-10% розчином столового оцту, голова зав’язується хусткою або рушником, експозиція 30 хвилин — 1 година. Після цього полегшується вичісування яєць вошей.

При хімічному методі боротьби використовуються сучасні, зареєстровані в чинному порядку інсектицидні засоби — педикулоциди, які широко представлені в аптечній мережі.

Після обробки педикулоцидами волосся промивають столовим оцтом, потім проводять вичісування яєць вошей.

Із фізичних методів обробки використовують чищення речей, обробку високою температурою (кип’ятіння, прогладжування або камерний спосіб обробки).

Завошивлену білизну кип’ятять у 2% розчині кальцинованої соди протягом 15 хвилин, прасують з обох сторін, звертаючи особливу увагу на шви, зборки, зморшки та інше.

Для обробки одягу та постільних належностей застосовують переважно камерний спосіб дезінфекції.

 

Як уникнути отруєння грибами

Отруїтися можна не лише отруйними грибами, але й їстівними, якщо вони не пройшли належної термічної обробки або виросли на забруднених територіях.

Як збирати гриби, щоб уникнути отруєння:

§     Кладіть гриби до кошика лише за цілковитої впевненості у тому, що вони їстівні.

§     Не збирайте старих, перезрілих або дуже молодих грибів, у яких нечітко виражені зовнішні ознаки.

§     Не збирайте грибів, що ростуть поблизу швидкісних трас чи на радіаційно забруднених територіях.

§     Не збирайте грибів під час посухи. У спекотну погоду змінюється обмін речовин в організмі гриба, він втрачає воду, накопичує токсини.

§     Не купуйте гриби на стихійних ринках чи у продавців на автошляхах. Купуйте гриби у місцях, де вони проходять відповідний контроль.

Як готувати гриби, щоб уникнути отруєння:

§     Не вживайте сирих грибів.

§     Уважно перевірте зібрані гриби перед тим, як починати готувати страву або робити заготівлі.

§     Відібрані гриби спочатку ретельно промийте та відваріть. Радимо кип’ятити гриби двічі (залити чистою водою після першого кипіння). Після другого кипіння, проваріть гриби іще 15-20 хвилин.

§     Готові страви з грибів зберігайте у холоді в емальованому посуді, не більше доби.

Увага! Не годуйте грибами дітей. Не можна вживати гриби вагітним та жінкам, які годують груддю.

Симптоми грибного отруєння можуть з’являтися у різний час – від 30 хвилин до кількох діб —  залежно від виду грибів, які ви вживали. Симптомами грибного отруєння можуть бути  запаморочення, нудота, сильна спрага, судоми, посиніння губ, нігтів, похолодіння рук та ніг, галюцинації, розлад або втрата свідомості, порушення дихання та серцевої діяльності.

Увага! Якщо після споживання грибів ви спостерігаєте у себе або своїх близьких симптоми отруєння – негайно викликайте «швидку допомогу». Не викидайте залишки грибів – їхній аналіз допоможе лікарям швидше визначити вид отрути, яка потрапила в організм.

Інформація з сайту Центру Громадського здоров`я України.

 

Як уникнути залізодефіцитної анемії: поради лікаря

Залізодефіцитна анемія — це недостатність заліза в організмі людини для забезпечення її фізіологічних потреб. Цей вид анемії є найбільш розповсюдженим дефіцитом поживних речовин в дитячому віці. Так, за даними ВООЗ понад 30% дітей у всьому світі страждають дефіцитом заліза. Найчастіше залізодефіцитна анемія вражає дітей до 5 років.
При анемії червоні кров’яні клітини (еритроцити) не переносять достатньо кисню до тканин організму. Це може викликати блідість шкіри, втому, запаморочення, сонливість, часте серцебиття. Якщо анемію не лікувати, то важкий її ступінь може спровокувати зниження фізичних можливостей і захисних сил організму, а у дітей – затримку розвитку і ризик інфекцій.
ЧОМУ ВИНИКАЄ ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНА АНЕМІЯ
Найчастіше причиною залізодефіцитної анемії є відсутність в раціоні достатньої кількості продуктів, які містять залізо. Часто залізодефіцитна анемія у дітей виникає внаслідок надлишкового (більше 500мл на день) споживання коров’ячого молока, в якому недостатньо заліза.
Крім дефіциту заліза в їжі, анемію може спровокувати порушення всмоктування в кишківнику та втрата крові. Тому лікар намагається виявити причину анемії до початку лікування.
ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ АНЕМІЇ
Для раннього виявлення залізодефіцитної анемії сімейний лікар Вадим Вус рекомендує проходити профілактичні огляди:
“Сучасні протоколи, наприклад, UpToDate, рекомендують обов’язковий аналіз крові в 9 місяців життя; надалі — після оцінки лікарем клінічної картини і факторів ризику або кожні 5-10 років. Жінкам це обов’язково зробити при першому візиті до медпрацівника з приводу вагітності. Аналіз крові (гемоглобін, розмір еритроцитів, феритин тощо) допоможуть виявити проблему і розпочати лікування”.
Анемія легкого ступеня зазвичай протікає без зовнішніх проявів.
“Раннє виявлення за допомогою аналізів дозволить скорегувати цей стан дієтою збагаченою залізом. У країнах Заходу рекомендують їсти сироподібний тофу, пластівці, збагачені залізом, та м’ясо. Ваш лікар може запропонувати інші доступні продукти. Дієтичні рекомендації можуть незначно відрізнятись”, — зазначає лікар Вадим Вус.
Ще одна порада лікарів: зберігайте грудне вигодовування щонайменше 6 місяців. Хоча у грудному молоці низький вміст заліза, але воно добре засвоюється.
При анемії середнього та тяжкого ступеня може знадобитись продовжений до 3-6 місяців курс лікування. Не припиняйте лікування самостійно, радьтесь з вашим лікарем.
“При лікуванні анемії варто уникати надмірного вживання чаю, кави, молока, окремих препаратів для лікування шлункових захворювань. Харчові добавки, полівітаміни та мінерали вже не застосовують в лікуванні залізодефіцитної анемії!”, — наголошує лікар.
Для профілактики залізодефіцитної анемії зверніть увагу на такі поради:
— харчуйтесь збалансовано: у щоденний раціон мають входити продукти із вмістом заліза (наприклад, м’ясо);
— утримайтесь від надмірного вживання чаю, кави, молока;
— не відмовляйтесь від грудного вигодовування;
— не діагностуйте і не лікуйте анемію самостійно: при перших підозрах зверніться до лікаря;
— довіряйте своєму лікарю, а не яскравій рекламі: харчові добавки, полівітаміни та мінерали не допоможуть ліквідувати проблему залізодефіцитної анемії.
Будьте уважні до свого здоров’я та бережіть своїх рідних!
Інформація з сайту МОЗ України

 

Як не захворіти у холодну пору року: поради лікаря

Восени традиційно розпочинається сезон застудних захворювань. Зниження температури повітря, волога та похмура погода, зменшення кількості сонячних днів та проведення навчального процесу, коли діти та студенти збираються в аудиторіях, створюють сприятливі умови для вірусів, що значно збільшує ризик захворіти.

Разом з тим, як стверджують лікарі, багатьом випадкам застуди можливо зарадити. Тож як зберегти здоров’я в холодну пору року – поради від дитячого інфекціоніста Федора Лапія.

1. Не стимулюйте імунітет препаратами

Як би парадоксально це не звучало, але вживання “імуностимуляторів”, що обіцяють зміцнити імунітет, надмірне вживання вітамінів в кращому випадку вам не допоможуть, в гіршому – можуть стати причиною хвороби. Завжди консультуйтесь з лікарем перед тим, як почати прийом будь-яких препаратів.

2. Вакцинуйтесь

Вакцинація є найефективнішим способом профілактики грипу. Щеплення можна робити впродовж всього сезону грипу – з жовтня до березня. Імунітет після введення вакцини формується через 7–14 днів.

3. Гуляйте за будь-якої погоди

Немає поганої погоди для прогулянок. Свіже повітря і фізична активність укріплять ваш організм. Тож навіть прохолодна, дощова погода не має стати на заваді щоденних прогулянок, якщо ви хочете бути здоровими. Набагато менше ймовірності зустріти віруси застуди, в тому числі і грипу, перебуваючи на вулиці.

«Прогулянки це один з способів загартування, що не потребує значних зусиль. Таким чином будуть тренуватися судини вашого організму і ви набуватимете кращої опірності на випадок переохолодження», — говорить дитячий інфекціоніст Федір Лапій.

4. Правильно одягайтесь

Вдягайтеся за погодою. Перш за все, не занадто одягайтеся самі і оберігайте від цього своїх дітей. Шерстяний светр і пуховик при температурі +10 – це погана ідея, адже в результаті ви спітнієте і почуватиметеся некомфортно при фізичних вправах. Обирайте одяг із натуральних тканин (особливо це стосується білизни), щоб тепловий обмін відбувався нормально.

Подбайте, щоб ноги залишались сухими і теплими. Взуття має бути зручним. Уникайте вузьких чобіт, які стискають ноги.

5. Підтримуйте температурний режим в оселі

Оптимальна температура у вашій оселі – 18-22°С. Вищі чи нижчі показники негативно впливають на відчуття комфорту і стан здоров’я. Дуже важливо не лише підтримувати стабільну температуру в оселі, а й стежити за вологістю. Це особливо актуально, якщо ви користуєтесь обігрівачем.

«Висока температура в оселі може спровокувати порушення водно-сольового обміну і теплообміну, головний біль, порушення сну, шкірні захворювання, кашель, а у людей із групи ризику — підвищення тиску і серцевий напад. – говорить Федір Лапій. — Якщо ж людина довго знаходиться в холодній кімнаті, то у неї знижується опірність і порушується теплообмін, зростає ризик застудних захворювань».

6. Стежте за раціоном

Збалансоване харчування допоможе залишатись здоровим у холодну пору року. Сніданок, обід чи вечерю просто небезпечно замінювати перекусом «на ходу».

Дотримуйтесь питного режиму. Достатня кількість води в організмі є запорукою правильного обміну речовин.

7. Спіть достатньо і уникайте стресу

Щоб почуватись бадьоро і залишатись здоровим у будь-яку пору року, налагодьте режим сну. Важливо засинати до опівночі і спати близько 8 годин. Крім того, старайтесь уникати стресу і негативних емоцій.

Якщо все-таки у вас з’явились симптоми захворювання, зверніться за консультацією до свого сімейного лікаря.

 

Як вберегтися від грипу

Сезон захворюваності на грип та гострі респіраторні інфекції почався у жовтні та буде продовжуватися до травня наступного року. В цей період значно зростає ризик заразитися. Які симптоми вимагають госпіталізації та як не захворіти на грип – у порадах від Міністерства охорони здоров’я.

Симптоми грипу

Зазвичай симптоми грипу з’являються раптово. Найчастіше це:

● різке підвищення температури тіла (більше 38 °С),

● головний біль, біль у м’язах, біль у горлі,

● кашель,

● нежить.

Симптоми грипу, що вимагають термінової госпіталізації

Якщо стан хворої людини погіршується, не зволікайте з госпіталізацією, адже тепер під загрозою — її життя.

Викликайте «швидку» чи терміново звертайтеся безпосередньо до лікарні, якщо є такі симптоми грипу:

o • обличчя стало дуже блідим чи з’явилось посиніння;

• важко дихати;

• температура не спадає впродовж довгого часу;

• багаторазове блювання та випорожнення;

• порушення свідомості — надмірна сонливість чи збудженість;

• біль у грудній клітці;

• з’явились домішки крові у мокроті;

• показники артеріального тиску нижче норми.

Ці симптоми грипу ігнорувати ні в якому разі не можна. Продовжувати лікування вдома дуже небезпечно, оскільки затримка з госпіталізацією може призвести до смерті хворого.

Як не захворіти на грип: профілактика

Найефективнішим способом профілактики грипу є вакцинація. Оптимальний час введення вакцини – початок осені (вересень–жовтень). Разом з тим, щеплення рекомендують робити і в більш пізні терміни – впродовж всього сезону грипу. Всупереч поширеному міфу, вакцинація не ослаблює, а посилює здатність організму протистояти грипу. Імунітет після введення вакцини формується через 7-14 днів.

За рекомендацією ВООЗ для забезпечення максимального захисту від вірусів, циркуляція яких очікується саме цього сезону, щорічно змінюється штамовий склад вакцин.

Для Північної півкулі в сезоні 2017 – 2018 років в склад вакцин проти грипу включені наступні штами вірусів:

– A/Michigan/45/2015 (H1N1)pdm09 — подібний вірус,

– A/Hong Kong /4801/2014 (H3N2) подібний вірус,

– вірус B/Brisbane/60/2008.

На сьогодні оновлений штамовий склад затверджено для 4 вакцин проти грипу.

Вакцини проти грипу:

— ІНФЛУВАК® (INFLUVAC®) ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ГРИПУ, ПОВЕРХНЕВИЙ АНТИГЕН, ІНАКТИВОВАНА, виробник Абботт Біолоджікалз Б.В., Нідерланди;

— ІНФЛУЕНЗА ВАКСІН, виробник Хуалан Біолоджікал Бактерін Ко., Лтд., Китай;

— ДЖІСІ ФЛЮ / GC FLU ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ГРИПУ (РОЗЩЕПЛЕНИЙ ВІРІОН, ІНАКТИВОВАНИЙ), виробник Грін Кросс Корпорейшн, Корея;

— ВАКСІГРИП / VAXIGRIP СПЛІТ-ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ГРИПУ ІНАКТИВОВАНА РІДКА, виробник Санофі Пастер, Франція.

На сьогодні у Лабораторії з контролю якості медичних імунобіологічних препаратів Державного експертного центру завершено лабораторний контроль зразків препарату ДЖІСІ ФЛЮ/GC FLU, Корея, ІНФЛУЕНЗА ВАКСІН, Китай та ВАКСІГРИП/VAXIGRIP, Франція. Найближчим часом ці вакцини мають з’явитися в аптеках та закладах охорони здоров’я.

Враховуючи початок епідемічного сезону грипу та ГРВІ, необхідність проведення вакцинації населення для профілактики грипу, Міністерство охорони здоров’я направило до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками лист з проханням першочергово провести контроль якості вакцин проти грипу.

Щеплення проти грипу не входять до національного календаря щеплень, а відтак, ці вакцини не закуповуються за кошти державного бюджету. Вони можуть купуватися за кошти місцевих бюджетів чи інших джерел, не заборонених законодавством.

Кому необхідно зробити щеплення в першу чергу

Усі засоби профілактики грипу мають особливе значення для людей, що належать до груп ризику. Для цих людей грип становить найбільшу небезпеку, а вчасна регулярна профілактика здатна врятувати життя.

Відомі такі групи ризику:

• діти до 5 років (особливо — діти до 2 років);

• вагітні жінки;

• люди віком від 65 років;

• люди з надмірною вагою;

• хворі на діабет;

• хворі на хронічні серцево-судинні захворювання;

• хворі на хронічні захворювання легенів;

• люди з іншими тяжкими хронічними захворюваннями;

• люди, що перебувають на імуно-супресивній терапії.

Для цих людей грип становить особливу загрозу, оскільки стан їхнього організму суттєво знижує їхні шанси видужати без небезпечних ускладнень, а часто — і вижити.

Крім того, існують професійні групи ризику:

• медичні працівники,

• вчителі й вихователі,

• продавці,

• водії громадського транспорту,

● усі, хто працює в багатолюдних місцях.

У цих людей немає ніякої можливості уникнути перебування поряд із хворими людьми, тому для них особливе значення мають усі без винятку засоби інфекційного контролю і профілактики грипу.

Корисні звички для профілактики грипу

Хоча найкращий спосіб вберегтися від сезонного грипу – щорічна вакцинація, деякі прості правила допоможуть уникнути хвороби.

1. «Захворів — сиди вдома»

Візьміть лікарняний. Грип швидко передається, тому так званий «трудовий героїзм» (коли ви хворі йдете на роботу) лише сприятиме поширенню інфекції.

2. Уникайте близького контакту з хворим

Намагайтеся якнайменше перебувати поряд із людьми, у яких застуда, нежить або кашель. Якщо захворіли ви, то тримайте дистанцію з іншими людьми, щоб вберегти їх від хвороби.

3. Прикривайте ніс та рот

Під час кашлю та чхання грип розповсюджується особливо швидко. Прикрийте серветкою рот та ніс — це знизить ймовірність передачі інфекції іншим.

4. Мийте руки

Часте миття рук допоможе захиститися від мікробів. Якщо поруч немає води та мила, використовуйте спреї для рук на спиртовій основі.

5. Намагайтеся не торкатися обличчя

На руках дуже багато мікробів. Торкаючись руками обличчя ви збільшуєте шанси мікробів потрапити в організм через очі, рот та ніс.

6. Провітрюйте та дезінфікуйте приміщення

Регулярно провітрюйте приміщення, ретельно очищайте та дезінфікуйте поверхні, до якої часто торкаєтеся вдома, на роботі або в навчальних закладах. Це особливо важливо, якщо в приміщенні перебуває хворий.

7. Привчіть себе до корисних звичок

Будьте фізично активними, уникайте стресу, висипайтеся, пийте багато води та харчуйтеся поживною їжею.

Інформація з сайту МОЗ України.

 Щеплення.

Щеплення – не забаганка медиків, а необхідна реальність.

На сьогоднішній день єдиним надійним захисником від інфекційних захворювань є вакцинація.

У своїй роботі медичні працівники при проведенні щеплень керуються наказом МОЗУ № 595 від 16.09.2011р.,, Про порядок проведень профілактичних щеплень в Україні…’’А також Законом України ,, Про захист населення від інфекційних хвороб’’ №1646-III від 05.06.2011р. ст.15, що забороняє прийом не щеплених дітей в дошкільний заклад.

Профілактичні  щеплення проводяться з метою створення у дитини імунітету проти інфекційних захворювань.

В Україні проводяться щеплення проти 10 інфекцій  : дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту, туберкульозу, вірусного гепатиту,,В”, кору,  епідемічного паротиту, краснухи,  гемофільної  інфекції. Всі вакцини, які застосовуються- сертифіковані.

Щеплення дітей – відповідальне завдання медичних працівників закладу та батьків. Для того, щоб не було загрози масовості інфекційного захворювання у дошкільному закладі необхідно проводити  профілактичні щеплення і відсоток щеплених дітей має сягати 95 % . При нижчому показнику  ймовірне  поширення інфекції. Щеплення в дошкільному закладі можливе лише в разі висновку лікаря, що дитина здорова , та за інформаційною згодою  батьків. Часто батьки хвилюються  чи насправді  потрібно та безпечно вакцинувати  їхню дитину.  Та відмова від щеплення  –  це загроза для здоров’я  і життя самої  дитини та її оточуючих.

Відмова від щеплень може призвести  до  невиліковних захворювань  і навіть  смерті (поліомієліт, дифтерія, правець ), та ускладнень  ( кір, краснуха, епідемічний паратит ). Тому спільна робота медичних сестер і лікаря педіатра  дошкільного закладу  та батьків  спрямована на збереження  життя та здоров’я  дітей.

Отже, здоров’я  –  найцінніше, що є в кожної  людини, а тим більше здоров’я  дитини для батьків .

 

                 Обережно кір!!!

Спалах кору в Україні: що треба знати про хворобу і як захистити себе.

В Україні триває спалах кору – одного з найбільш заразних захворювань, відомих у світі. Ліків від кору не існує, єдиний надійний метод профілактики захворювання — вакцинація. Разом з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні відповідаємо на найбільш поширені питання про кір.

Спалахи кору мають циклічний характер і відбуваються кожні 5—6 років. Головна причина спалахів — низьке охоплення щепленнями. 2016-го року менше половини українських дітей отримали щеплення від кору за графіком. Із вересня 2017 року, за рішенням оперативного штабу МОЗ з реагування на ситуацію з кором в Україні, тривають посилені заходи з імунізації, щоби захистити якомога більше дітей і запобігти епідемії.

ЯК ПЕРЕДАЄТЬСЯ ВІРУС КОРУ

Morbillivirus — вірус кору — надзвичайно заразний, він швидко передається від хворої людини до здорової повітряно-крапельним шляхом, тобто під час вдихання найдрібніших крапель слизу, які потрапили в повітря при чханні, кашлі або розмові хворого. Вірус кору може жити в повітрі та на поверхнях до двох годин після того, як хвора людина залишила приміщення.

Кір — одне з найбільш заразних захворювань, відомих у світі

9 з 10 неімунізованих людей, що контактують із хворим, будуть заражені.

Кір – одна з головних причин дитячої смертності в світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку у світі 30—40 мільйонів дітей хворіють на кір, понад 800 тисяч помирають від самої інфекції та її ускладнень. Це означає 314 смертей на день, 13 смертей щогодини.

Захворювання на кір може мати тяжкий перебіг.

Інкубаційний період кору (тобто період, коли симптоми ще не проявляються) становить 6—21 днів. Далі починається період захворювання з такими симптомами: висока температура, головний біль, нежить, сухий кашель, збільшення лімфовузлів, запалення слизової оболонки очей (сльозотеча, світлобоязнь, гнійні виділення), пронос та блювота. На 4—5 день хвороби з’являється червоний висип, який починається зі шкіри голови й обличчя, а згодом розповсюджується на все тіло. Хвороба із симптомами триває до 4 тижнів і більше.

Кір має серйозні ускладнення.

Захворювання може призвести до пневмонії, вушної інфекції, запалення мозку — енцефаліту, інших серйозних ускладнень, а також до інвалідності та смерті.

Усі діти та дорослі, які не робили щеплення, під загрозою.

На сьогодні існує високий ризик захворювання на кір серед дітей, які не отримали щеплення. Підлітки та дорослі, які раніше не хворіли на кір і не робили щеплення, також залишаються вразливими до захворювання. У дорослих кір зазвичай має набагато тяжчий перебіг.

Невакциновані медичні працівники найбільше наражаються на ризик захворіти.

Ліків від кору не існує

Специфічного лікування від кору немає. Проте захворюванню можна запобігти.

 ВАКЦИНАЦІЯ ПРОТИ КОРУ.

Щеплення проти кору проводять уже понад 50 років, і за ці роки вакцини зарекомендували себе як безпечний та ефективний спосіб профілактики. Саме завдяки вакцинації вдалося знизити захворюваність на кір у десятки разів. Тільки з 2000 по 2016 роки смертність від кору знизилася на 79%, а це означає, що вакцини зберегли 20,3 мільйона дитячих життів у всьому світі. Щонайменше в п’яти регіонах світу кір має бути повністю викорінений до 2020 року — таку стратегічну мету проголосила ВООЗ. Переважна більшість європейців мають усі щеплення КПК за календарем, тож у 42 з 53 країн Європи вдалося зупинити поширення кору. Проблемними залишаються ті країни, де рівень охоплення щепленнями недостатній. На жаль, серед цих країн й Україна.

2 дози вакцини захищають від кору

Вакцинація формує специфічний імунітет, унаслідок чого організм людини стає нечутливим до захворювання. Згідно з календарем в Україні, в 12 місяців проводять перше щеплення від кору, а в 6 років — планову ревакцинацію. Ці дві дози вакцини забезпечують захист організму від кору.

  Вакцина проти кору входить до складу комбінованої трикомпонентної вакцини КПК (для профілактики кору, епідемічного паротиту, краснухи). Вакцини КПК містять живі атенуйовані (штучно ослаблені) віруси кору, паротиту і краснухи. Наразі в Україну для щеплень КПК постачають Пріорикс™/Priorix™ — препарат, вироблений компанією GlaxoSmithKline Biologicals s.a (Бельгія). Пріорикс — безпечна, ефективна та якісна вакцина, прекваліфікована ВООЗ — найавторитетнішою організацією у сфері охорони здоров’я у світі. Ці та інші вакцини, що входять до календаря щеплень, за угодою з МОЗ, за кошти державного бюджету закуповує Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ). МОЗ України передає закуплені вакцини департаментам охорони здоров’я областей, а ті у свою чергу — державним медичним закладам, щоб громадяни України могли отримувати необхідні щеплення безкоштовно.

Захист від кору потрібний, якщо:

• Дитині виповнилося 12 місяців: не зволікайте із плановим щепленням КПК.
• Дитина старша від 1 року і ви пропустили перше щеплення — негайно надолужте його, звернувшись до вашого медичного закладу.
• Дитині 6 років — це час іти на планову ревакцинацію КПК.
• Ви пропустили планову ревакцинацію в 6 років. У цьому випадку зверніться до медичного закладу, адже тільки дві дози вакцини забезпечують повний захист.
• Дитині 6 та більше років і вона не має жодного щеплення КПК. У такому разі потрібно зробити два щеплення з інтервалом не менше одного місяця.
• Ви не пам’ятаєте, чи робили дитині щеплення КПК, і не маєте документальних підтверджень. У цьому випадку дитину також потрібно вакцинувати.
• Підлітки, а також дорослі, що не хворіли на кір, не отримували щеплень від кору. Їм також потрібна вакцинація від кору

 

РИЗИКИ ВІДМОВИ ВІД ВАКЦИНАЦІЇ.

Якщо невакцинована дитина заразиться і перехворіє на кір, у неї, певна річ, сформується природний імунітет проти цього захворювання. Однак кір має тяжкий перебіг і часто потребує госпіталізації. Хворі на кір довго залишаються заразними, їх потрібно ізолювати на тривалий час. Інфекція може викликати ускладнення (пневмонію, енцефаліт), призвести до інвалідності чи смерті.

Вакцина КПК, як і будь-які медичні препарати, може мати побічні дії, проте ризик ускладнень після кору незрівнянно вищий, аніж ризик проявів після щеплення.

З 1000 людей, які заразилися кором, 1 помирає, 1 захворіває на енцефаліт, а 50 отримують тяжкі ускладнення, від яких страждають усе життя. Водночас випадки складних реакцій на вакцину трапляються з меншою імовірністю, ніж один раз на мільйон. Обчисліть самі:

Варто пам’ятати, що вакцинація є законним правом кожного з нас на захист від кору — захворювання, яке може призвести до ускладнень або смерті. А ще вакцинація — це наш обов’язок: перед нашими дітьми, рідними, громадою і всіма людьми, що мешкають у нашій країні. Разом ми захистимо Україну від кору.

1. Рекомендації для батьків:

Ось кілька важливих кроків, щоб захистити себе і інших від зараження респіраторними вірусами в дитячому садку:

1. Тримати дітей вдома, якщо вони захворіли (це стосується лише легких форм захворювання, при погіршенні стану обов'язково зверніться до свого сімейного лікаря)

Чому це важливо?

Дітям потрібен відпочинок, щоб одужати. Без достатнього відпочинку вашій дитині може знадобитися більше часу, щоб відчути себе краще. Людям з ослабленою імунною системою часто потрібно ще більше часу, щоб відновитися.

2. Тримати хворих і здорових дітей окремо

Уникати контакту із особами з проявами респіраторного захворювання, тримайтеся на відстані не менше 1 -2 м від хворих людей.

Шукати альтернативні способи участі дітей в зборах, наприклад дивитися їх по телевізору або в Інтернеті, щоб вони могли уникнути особистого контакту. Це особливо важливо для дітей з високим ризиком ускладнень грипу Чому це важливо?

Краплі, що містять вірус грипу, можуть переміщатися не менше ніж на 1-2 м, тому залишаючись на такій відстані від хворих людей, можна знизити ймовірність того, що ваша дитина захворіє.

3. Навчіть своїх дітей завжди прикривати рот під час кашлю і чхання

Переконайтеся, що ваші діти прикривають ніс і рот серветкою коли вони кашляють або чхають. Попросіть їх викинути використану серветку і негайно вимити руки.

Чому це важливо?

Прикривання носа і рота під час кашлю і чхання серветкою допомагає запобігти поширенню вірусу грипу через повітря і на ваших руках.

4. Навчіть дітей правильно мити руки

Переконайтеся, що ваші діти ретельно і часто миють руки з милом і водою.

Якщо мило і вода недоступні, дайте їм дезінфікуючий засіб для рук з вмістом спирту не менше 60% для очищення рук.

Навчіть їх, як важливо мити руки, перш ніж торкатися їх очей носа або рота.

Чому це важливо?

Миття рук знижує кількість респіраторних вірусів, які можуть поширюватися, коли ви торкаєтеся рук інших людей або торкаєтеся поверхонь і предметів, таких як столи і дверні ручки.

5. Очищуйте поверхні та предмети, до яких часто торкаєтеся

Очищуйте поверхні та предмети, до яких часто торкаються, такі як іграшки, столи, дверні ручки, поручні, клавіатури комп'ютера, телефони і іграшки.

Чи видаляє мило і вода при очищенні респіраторні віруси, включаючи CORVID-19?

• Так, застосування мила і води дозволяє ефективно очистити поверхні.
• Ви також можете використовувати спиртовмісні та хлорвмісні дезінфікуючі засоби. Завжди дотримуйтесь інструкцій з використання дезінфікуючих засобів, на етикетці продукту.

Чому це важливо?

Точний термін виживання вірусу CORVID-19  на сьогодні не відомий, проте очищення поверхонь і об'єктів, до яких часто торкаються, знижує кількість вірусів, які можуть поширюватися під час дотику до зараженої поверхні, а потім до ваших очей, носа або рота.

6. Бути готовим і поінформованим.